Амикабол (Amikabol) — інструкція по застосуванню

Перейти в Аптеку и заказать

Амикабол (Amikabol) — інструкція по застосуванню

  • Фармакокінетика
  • Показання до застосування
  • Протипоказання до застосування
  • Побічні ефекти

Міжнародне найменуванняamikabol

Склад і форма випуску

Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення 1 фл. містить амікацину (у формі сульфату) 500 мг.

500 мг — флакони (1) — пачки картонні.

500 мг — флакони (5) — чарункові упаковки контурні (1) — пачки картонні.

500 мг — флакони (1) в комплекті з ампулою з розчинником (1) — чарункові упаковки контурні (1) — пачки картонні.

500 мг — флакони (5) — чарункові упаковки контурні (1) в комплекті з ампулою з розчинником (5) у контурній чарунковій упаковці (1) — пачки картонні.

Клініко-фармакологічна група

Антибіотик групи аміноглікозидів.

Фармако-терапевтична група

Антибіотик, аміноглікозид.

Фармакодинаміка Амикабола

Активний відносно грамнегативних бактерій (Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp. та ін) і деяких грампозитивних мікроорганізмів (у т. ч. Staphylococcus spp., стійкий до пеніциліну, метициліну).

Фармакокінетика

Після в/м введення швидко і повністю всмоктується. Розподіляється у всіх тканинах організму. Зв’язування з білками плазми низьке (0-10%). Проникає через плацентарний бар’єр.

Не метаболізується. Виводиться з сечею у незміненому вигляді. T1/2 — 2-4 ч.

Показання до застосування

Інфекційно-запальні захворювання тяжкого перебігу, спричинені чутливими до амікацину мікроорганізмами: перитоніт, сепсис, сепсис новонароджених, інфекції ЦНС (у т.ч. менінгіт), інфекції кісток і суглобів (у т.ч. остеомієліт), ендокардит, пневмонія, емпієма плеври, абсцес легенів, гнійні інфекції шкіри і м’яких тканин, інфіковані опіки, часто рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, інфекції жовчовивідних шляхів.

Режим дозування і спосіб застосування Амикабола

Встановлюють індивідуально, з урахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, чутливості збудника. Вводять в/м, можливо також в/в введення (струминне протягом 2 хв або краплинне).

В/м або в/в дорослим та підліткам — по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7.5 мг/кг кожні 12 год протягом 7-10 днів. Для дітей початкова доза становить 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 год.

Максимальні дози: для дорослих добова доза — 1.5 р.

Побічна дія

З боку травної системи: підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, нудота, блювання.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, гарячка; рідко — набряк Квінке.

З боку сечовидільної системи: олігурія, протеїнурія, мікрогематурія; рідко — ниркова недостатність.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, порушення нервово-м’язової передачі, зниження слуху аж до розвитку необоротної глухоти, вестибулярні розлади.

Протипоказання до застосування

Тяжкі порушення функції нирок, неврит слухового нерва, вагітність, підвищена чутливість до антибіотиків групи аміноглікозидів.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Амікацин протипоказаний при вагітності.

При необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Застосування при порушеннях функції нирок

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції нирок.

Хворим з порушенням видільної функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від значень КК.

Ризик розвитку нефротоксичної дії підвищується при застосуванні амікацину у високих дозах або у схильних пацієнтів.

Застосування препарату у дітей

Для дітей початкова доза становить 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 год.

Застосування у літніх пацієнтів

З обережністю застосовують у осіб похилого віку.

Особливі вказівки при прийомі Амикабола

З обережністю застосовують у пацієнтів з міастенію та паркінсонізм, а також у осіб похилого віку.

Хворим з порушенням видільної функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від значень КК.

Не рекомендується застосовувати амікацин у пацієнтів з підвищеною чутливістю до інших аміноглікозидів через небезпеку розвитку перехресної алергії.

Ризик розвитку ототоксичної та нефротоксичної дії підвищується при застосуванні амікацину у високих дозах або у схильних пацієнтів.

Взаємодії з іншими лікарськими препаратами

Ризик розвитку нефротоксичної дії підвищується при одночасному застосуванні амікацину з амфотерицином B, ванкоміцином, метоксифлураном, енфлураном, НПЗЗ, рентгеноконтрастними засобами, цефалотином, циклоспорином, цисплатином, поліміксинами.

Ризик розвитку ототоксичної дії підвищується при одночасному застосуванні амікацину з «петльовими» діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), цисплатином.

При одночасному застосуванні з пеніцилінами (при нирковій недостатності) зменшується протимікробну дію.

При одночасному застосуванні з ефіром етиловим і блокаторами нервово-м’язової передачі підвищується ризик пригнічення дихання.

Амікацин несумісний у розчині з пеніцилінами, цефалоспоринами, амфотерицином B, хлоротиазидом, еритроміцином, гепарином, нітрофурантоїном, тиопентоном, а також, залежно від складу та концентрації розчину — з тетрациклінами, вітамінами групи в, вітаміном с і калію хлоридом.

Застосування препарату амикабол тільки за призначенням лікаря, інструкція надана для довідки!

Leave a reply