Тарицин (Taricin) — інструкція по застосуванню

Перейти в Аптеку и заказать

Тарицин (Taricin) — інструкція по застосуванню

Міжнародне найменуванняTaricin

Склад і форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою від білого до білого з кремуватим або сіруватим відтінком кольору. В 1 таб. міститься: офлоксацин — 200 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, повідон, целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), гліцерол, лактоза, макрогол (поліетиленгліколь), тальк, титану діоксид. Форма випуску: 10 шт. — упаковки контурні чарункові (1) — пачки картонні.

Клініко-фармакологічна група

Антибактеріальний препарат групи фторхінолонів

Фармако-терапевтична група

Протимікробний засіб, фторхінолон

  • Фармакологічна дія
  • Фармакокінетика
  • Показання до застосування
  • Протипоказання до застосування
  • Побічні ефекти

Фармакологічна дія

Протимікробний засіб широкого спектра дії з групи фторхінолонів, діє на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує сверхспирализацию і т. о. стабільність ДНК бактерій (дестабілізація ланцюгів ДНК призводить до їх загибелі). Чинить бактерицидний ефект. Активний щодо мікроорганізмів, які продукують бета-лактамази і швидкозростаючих атипових мікобактерій. Чутливі: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Citrobacter, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumonia), Enterobacter spp., Hafnia, Proteus spp. (включаючи Proteus mirabilis, Proteus vulgaris — індолпозитивні та індолнегативні), Salmonella spp., Shigella spp. (включаючи Shigella sonnei), Yersinia enterocolitica, Campylobacter jejuni, Aeromonas hydrophila, Plesiomonas aeruginosa, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Haemophilus influenzae, Chlamydia spp., Legionella spp., Serratia spp., Providencia spp., Haemophilus ducreyi, Bordetella parapertussis, Bordetella pertussis, Moraxella catarrhalis, Propionibacterium acne, Brucella spp. Різною чутливістю до препарату мають: Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, pneumoniae і viridans, Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum, Ureaplasma urealyticum, Clostridium perfringens, Corynebacterium spp., Helicobacter pylori, Listeria monocytogenes, Gardnerella vaginalis. У більшості випадків нечутливі: Nocardia asteroides, анаеробні бактерії (наприклад Bacteroides spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacter spp., Fusobacterium spp., Clostridium difficile). Не діє на Treponema pallidum.

Фармакокінетика

Після прийому всередину швидко і повністю абсорбується з ШКТ. Прийом їжі незначною мірою впливає на ступінь абсорбції, але може сповільнити її швидкість. Максимальна концентрацияв плазмі крові досягається через 2 год.

Зв’язування з білками — 25%. Офлоксацин широко розподіляється в тканинах і рідинах організму (органів сечовивідної системи, статеві органи, передміхурова залоза, легені, ЛОР-органи, жовчний міхур, кістки, шкіра).

Виводиться з сечею в незміненому вигляді (близько 80% за 24 год). Концентрації офлоксацину в сечі істотно перевищували МПК90 для більшості мікроорганізмів після прийому останньої дози (по 300 мг 2 рази/добу протягом 14 днів). Невелика частина активної речовини (близько 4%) виводиться з калом. Період полувсасывания становить 6 ч. У пацієнтів старечого віку при КК в середньому 50 мл/хв можливе збільшення періоду полувсасывания до 13.3 ч.

Показання до застосування Тарицина

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до офлоксацину мікроорганізмами:

— захворювання нижніх відділів дихальних шляхів (крім пневмококової інфекції), ЛОР-органів (за винятком гострого тонзиліту), шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів;

— інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини (крім бактеріального ентериту), малого тазу та жовчовивідних шляхів;

— інфекції нирок і сечовивідних шляхів, передміхурової залози, уретри (у тому числі гонококової природи);

— гінекологічні інфекції.

Протипоказання до застосування Тарицина

Вагітність, лактація, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до офлоксацину або інших похідних хінолону.

Режим дозування і спосіб застосування Тарицина

Індивідуальний. Добова доза становить 200-800 мг, кратність застосування 2 рази/добу. Для пацієнтів з порушенням функції нирок (КК 20-50 мл/хв) перша доза становить 200 мг, потім по 100 мг кожні 24 год. При КК менше 20 мл/хв перша доза — 200 мг, потім по 100 мг кожні 48 год

Побічна дія

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль і спазми у животі, погіршення апетиту, сухість у роті, метеоризм, порушення функції ШЛУНКОВО-кишкового тракту, запор; рідко — порушення функції печінки, некроз печінки, жовтяниця, гепатит, перфорація кишечнику, псевдомембранозний коліт, кровотечі з ШКТ, порушення слизової оболонки порожнини рота, печія, підвищення активності печінкових ферментів, включаючи ГГТ і ЛДГ, збільшення рівня білірубіну у сироватці крові.

З боку нервової системи: безсоння, запаморочення, втома, сонливість, нервозність; рідко — судоми, тривога, когнітивні зміни, депресія, патологічні сновидіння, ейфорія, галюцинації, парестезії, синкопе, тремор, сплутаність свідомості, ністагм, суїцидальні думки або спроби, дезорієнтація, психотичні реакції, параноя, фобія, ажитація, агресивність, емоційна лабільність, периферична нейропатія, атаксія, порушення координації, загострення екстрапірамідних порушень, порушення мови.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж; рідко — ангіоневротичний набряк, кропив’янка, васкуліт, алергічний пневмоніт, анафілактичний шок, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, вузлувата еритема, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, кон’юнктивіт.

З боку статевої системи: свербіж в області зовнішніх геніталій у жінок, вагініт, виділення з піхви; рідко — печіння, подразнення, біль і висип в області геніталій у жінок, дисменорея, менорагія, метрорагія, вагінальний кандидоз.

З боку серцево-судинної системи: рідко — зупинка серця, набряки, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, пальпітація, вазодилатація, церебральний тромбоз, набряк легенів, тахікардія.

З боку сечовидільної системи: рідко — дизурія, почастішання сечовипускання, затримка сечі, анурія, поліурія утворення каменів у нирках, ниркова недостатність, нефрит, гематурія, альбумінурія, кандидурія.

З боку кістково-м’язової системи: рідко — артралгія, міалгія, тендиніт, м’язова слабкість, загострення міастенії.

З боку обміну речовин: рідко — спрага, зменшення маси тіла, гіпер — або гіпоглікемія (особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби), ацидоз, збільшення в сироватці ТГ, холестерину, калію.

З боку дихальної системи: рідко — кашель, виділення з носа, зупинка дихання, диспное, бронхоспазм, стридор.

З боку органів чуття: рідко — погіршення слуху, тиннит, диплопія, ністагм, порушення чіткості зорового сприйняття, порушення смаку, нюху, фотофобія.

Дерматологічні реакції: рідко — фотосенсибілізація, гіперпігментація, везикулобульозною-бульозні висипання.

З боку системи кровотворення: рідко — анемія, кровотечі, панцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, оборотне пригнічення кістково-мозкового кровотворення, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, петехії, екхімози, збільшення протромбінового часу.

Інші: болі в грудній клітці, фарингіт, підвищення температури тіла, болю в тілі; рідко — астенія, озноб, загальне нездужання, носова кровотеча, підвищене потовиділення.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації.

В експериментальних дослідженнях не виявлено негативного впливу на фертильність у пацюків.

Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Застосування при порушеннях функції нирок

З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції нирок.

Застосування препарату у дітей

Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.

Особливі вказівки при прийомі

З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінки.

В період лікування потрібно проводити контроль рівня глюкози в крові. При тривалій терапії необхідно періодично контролювати функції нирок, печінки, картину периферичної крові.

При застосуванні офлоксацину слід забезпечити достатню гідратацію організму, пацієнт не повинен піддаватися ультрафіолетовому опроміненню.

В експериментальних дослідженнях мутагенний потенціал не виявлено. Тривалі дослідження з визначення канцерогенності офлоксацину не проводилися.

У дослідженнях молодих тварин декількох видів офлоксацин викликав артропатию і остеохондроз.

Безпека і ефективність у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

З обережністю застосовувати у пацієнтів, діяльність яких пов’язана з необхідністю високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодії з іншими лікарськими препаратами

При одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцій, магній або алюміній, із сукральфатом, із препаратами, що містять дво — і тривалентні катіони, такими як залізо, або з мультивітамінами, що містять цинк, можливе порушення абсорбції хінолонів, що призводить до зменшення їх концентрації в організмі. Ці препарати не слід застосовувати протягом 2 год до або протягом 2 год після прийому офлоксацину.

При одночасному застосуванні офлоксацину та НПЗЗ підвищується ризик розвитку стимулюючої дії на ЦНС і судом.

При одночасному застосуванні з теофіліном можливе підвищення його концентрації в плазмі крові (в т. ч. у рівноважному стані), збільшення періоду напіввиведення. Це підвищує ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних з дією теофіліну.

При одночасному застосуванні офлоксацину з бета-лактамними антибіотиками, аміноглікозидами та метронідазолом зазначено адитивна взаємодія.

Застосування препарату Тарицин тільки за призначенням лікаря, опис дано для довідки!

Leave a reply