Зипрекса зидис (Zyprexa zydis) — інструкція по застосуванню

Перейти в Аптеку и заказать

Зипрекса зидис (Zyprexa zydis) — інструкція по застосуванню

Міжнародне найменування: Zyprexa zydis

Склад і форма випуску

Таблетки, що диспергуються. В 1 таблетці міститься 5 мг оланзапина.

В блістерах 28 штук. Упаковані в картонні пачки.

Таблетки, що диспергуються. В 1 таблетці міститься 10 мг оланзапина.

В блістерах 28 штук. Упаковані в картонні пачки.

Клініко-фармакологічна група

Антипсихотичний засіб (нейролептик)

Фармако-терапевтична група

Антипсихотична (нейролептична) засіб

  • Фармакологічна дія
  • Фармакокінетика
  • Показання до застосування
  • Протипоказання до застосування
  • Побічні ефекти

Фармакологічна дія

Антипсихотичний засіб (нейролептик) з широким спектром фармакологічних впливу на ряд рецепторних систем.

У доклінічних дослідженнях встановлено спорідненість оланзапина до серотонінових 5-НТ2А/2C-, 5-НТ3-, 5-НТ6-рецепторів; допаминовым D1-, D2-, D3-, D4-, D5-рецепторів; мускаринових М1-5-рецепторів;α1-адренорецепторами і гістамінових Н1-рецепторів. В експериментальних дослідженнях на тваринах було виявлено наявність антагонізму оланзапина відносно серотонінових 5-НТ-, допамінових і холінорецепторів. В умовах in vitro та in vivo оланзапін має більш вираженою спорідненістю і активністю відносно серотонінових 5-НТ2-рецепторів, порівняно з допаминовыми D2-рецепторами. За даними електрофізіологічних досліджень оланзапін селективно зменшує збудливість мезолімбічних (А10) допамінергічних нейронів, і в теж час чинить незначну дію на стриарные (А9) нервові шляхи, які беруть участь у регуляції моторних функцій. Оланзапін знижує умовний захисний рефлекс (тест, що характеризує антипсихотическую активність) в більш низьких дозах, ніж дози, що спричиняють каталепсію (розлад, що відображає побічну дію на моторну функцію). Оланзапін посилює противотревожный ефект при проведенні «анксіолітичного» тесту.

Оланзапін забезпечує статистично достовірну редукцію як продуктивних (у т. ч. марення, галюцинації), так і негативних розладів.

Фармакокінетика

Таблетки, що диспергуються оланзапина і таблетки оланзапина, вкриті оболонкою, біоеквівалентні і мають подібну швидкість і ступінь всмоктування. Таблетки, що диспергуються оланзапина застосовуються в тій же кількості і з тією ж частотою, що і таблетки оланзапина, вкриті оболонкою. Таблетки, що диспергуються оланзапина можна застосовувати замість пігулок оланзапина, вкритих оболонкою.

Всмоктування. Після прийому всередину оланзапін добре всмоктується з ШКТ. Cmax в плазмі досягається через 5-8 ч. Всмоктуваність оланзапина не залежить від прийому їжі. У дослідженнях з різними дозами в діапазоні від 1 до 20 мг показано, що концентрації оланзапина в плазмі змінюються лінійно і пропорційно дозі.

Розподіл. При концентрації в плазмі від 7 до 1000 нг/мл зв’язування з білками плазми становить близько 93%. Оланзапін в основному зв’язується з альбуміном та кислим α1-глікопротеїном.

Метаболізм. Оланзапін метаболізується в печінці в результаті процесів кон’югації і окислення. Основним циркулюючим метаболітом є 10-N-глюкуронід, який теоретично не проникає через ГЕБ. Ізоферменти CYP1A2 та CYP2D6 беруть участь в утворенні N-дезметил — і 2-гідроксиметил-метаболітів оланзапина. Обидва метаболіти в експериментальних дослідженнях на тваринах володіють значно менш виражену фармакологічну активність in vivo, ніж оланзапін. Основна фармакологічна активність препарату обумовлена незміненим речовиною — оланзапином, володіє здатністю проникати черезГЕБ.

Активність ізоферменту CYP2D6 не впливає на рівень метаболізму оланзапина.

Виведення. У здорових добровольців після прийому всередину середній T1/2 становить 33 год (21-54 год для 5-95%), а середній кліренс оланзапина у плазмі — 26 л/год (12-47 л/год для 5-95%). Близько 57% міченого радіоізотопами оланзапина виводиться з сечею та 30% — з калом, переважно у вигляді неактивних метаболітів.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Варіабельність фармакокінетичних показників оланзапина в залежності від куріння, статі і віку представлена в таблиці.

Характеристики пацієнтів T1/2, год Кліренс у плазмі, л/год
Некурящі 38,6 18,6
Палять 30,4 27,7
Жінки 36,7 18,9
Чоловіки 32,3 27,3
Похилого віку (65 років і старше) 51,8 17,5
Молодше 65 років 33,8 18,2

Однак ступінь змін T1/2 і кліренсу під впливом кожного із зазначених у таблиці факторів значно поступається ступеня відмінностей цих показників між окремими особами.

Достовірних відмінностей між середніми значеннями T1/2 і кліренсу оланзапина в плазмі у осіб з тяжкими порушеннями функції нирок, порівняно з особами з нормальною функцією нирок, не встановлено.

У курців осіб з незначними порушеннями функції печінки кліренс оланзапина нижче, ніж у некурящих без порушення функції печінки.

У дослідженні з участю осіб європейського, японського та китайського походження відмінностей у фармакокінетиці оланзапина, пов’язаних з расовою приналежністю, не встановлено.

Показання до застосування препарату Зипрекса зидис

Шизофренія: для лікування загострень, підтримуючої та тривалої протирецидивної терапії хворих шизофренією та іншими психотичними розладами з вираженою продуктивною (у т. ч. марення, галюцинації, автоматизми) та/або негативною (емоційна уплощенность, зниження соціальної активності, збіднення мови) симптоматикою, а також супутніми афективними розладами.

Біполярний афективний розлад: у вигляді монотерапії або в комбінації з літієм чи вальпроатом для лікування гострих маніакальних або змішаних епізодів при біполярному афективному розладі з/без психотичних проявів та з/без швидкої зміни фаз; для запобігання рецидивам у пацієнтів з біполярним розладом, у яких оланзапін був ефективний при лікуванні маніакальної фази.

Лікування депресивних станів, пов’язаних з біполярним розладом (у комбінації з флуоксетином).

Протипоказання до застосування препарату Зипрекса зидис

Підвищена чутливість до оланзапину.

Режим дозування і спосіб застосування препарату Зипрекса зидис

Початкова доза становить 10-15 мг/добу. Добову дозу необхідно підбирати індивідуально залежно від клінічного стану хворого. Терапевтичні дози — 5-20 мг/добу. Збільшення дози понад стандартної, складової (залежно від показань) 10-15 мг/добу, рекомендується проводити лише після відповідного клінічного обстеження пацієнта. Збільшувати дозу слід поступово, з інтервалами щонайменше 24 год.

Для пацієнтів літнього віку, а також при нирковій недостатності тяжкого ступеня або недостатності функції печінки середнього ступеня тяжкості початкова доза становить 5 мг/добу.

Зменшення початкової дози рекомендується для пацієнтів з комбінацією факторів (хворі жіночої статі, старечого віку, некурящі), при яких можливе уповільнення метаболізму оланзапина.

Побічні ефекти

З боку ЦНС: порушення ходи (у хворих з деменцією альцгеймеровского типу), сонливість, акатизія, запаморочення; рідко — судомні напади, ЗНС.

З боку обміну речовин: збільшення маси тіла, периферичні набряки.

З боку ендокринної системи: збільшення вмісту пролактину (клінічні прояви гіперпролактинемії зазначалося рідко, в більшості випадків нормалізація рівня пролактину відбувалася без відміни оланзапина); у поодиноких випадках — гіперглікемія, діабетична кома, діабетичний кетоацидоз.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія; рідко — брадикардія.

З боку травної системи: запори, сухість у роті, підвищення апетиту, підвищення активності АЛТ і АСТ; рідко — гепатит.

Дерматологічні реакції: рідко — фотосенсибілізація, висип.

З боку сечостатевої системи: рідко — пріапізм.

З боку системи кровотворення: еозинофілія; рідко — лейкопенія, тромбоцитопенія.

Інші: астенія.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Адекватних і суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування оланзапина при вагітності не проводилося. Застосування можливе тільки у випадках, коли очікувана користь для матері значно перевищує потенційний ризик для плода.

В даний час відсутні дані про виділення оланзапина з грудним молоком. При необхідності застосування в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Застосування при порушеннях функції печениПри недостатності функції печінки середнього ступеня тяжкості початкова доза становить 5 мг/добу.Застосування при порушеннях функції почекПри ниркової недостатності тяжкого ступеня початкова доза становить 5 мг/добу.

Застосування препарату у дітей

Безпека та ефективність оланзапина у пацієнтів віком до 18 років не вивчені.

Застосування у літніх пацієнтів

Для пацієнтів літнього віку початкова доза становить 5 мг/добу.

Особливі вказівки при прийомі препарату Зипрекса зидис

З особливою обережністю застосовувати при збільшенні активності АСТ і АЛТ у хворих із недостатністю функції печінки, обмеженим функціональним резервом печінки або у пацієнтів, які отримують лікування потенційно гепатотоксичними препаратами. У разі збільшення активності АСТ і/або АЛТ під час лікування оланзапином, потрібно ретельне спостереження за пацієнтом, і, при необхідності, зниження дози.

З обережністю застосовувати у пацієнтів з епілептичними нападами в анамнезі або схильних до впливу факторів, що знижують поріг судомної готовності.

З обережністю застосовувати у пацієнтів зі зниженим кількістю лейкоцитів і/або нейтрофілів, обумовленим різними причинами; з ознаками пригнічення/токсичного порушення функції кісткового мозку під впливом лікарських засобів в анамнезі; з пригніченням функції кісткового мозку, обумовленого супутнім захворюванням, радіотерапією або хіміотерапією в анамнезі; з гиперэозинофилией або миелопролиферативным захворюванням. У клінічних дослідженнях застосування оланзапина у хворих з клозапинзависимой нейтропенією або агранулоцитозом в анамнезі не супроводжувалося рецидивами зазначених розладів.

З обережністю застосовувати у пацієнтів з клінічними проявами гіперплазії передміхурової залози, паралітичною непрохідністю кишечника, закритокутовою глаукомою та подібними станами.

При лікуванні нейролептиками, включаючи оланзапін, можливо розвиток ЗНС. Клінічні прояви ЗНС або значне підвищення температури тіла без інших симптомів цього синдрому вимагають скасування всіх нейролептиків, включаючи оланзапін.

При тривалій терапії нейролептиками існує ризик розвитку пізньої дискінезії. При розвитку ознак пізньої дискінезії рекомендується зниження дози або відміна оланзапина. Симптоми пізньої дискінезії можуть з’являтися або наростати після відміни терапії.

Враховуючи характер дії оланзапина на ЦНС, слід з обережністю застосовувати його в комбінації з іншими лікарськими препаратами центральної дії і етанолом.

Безпека та ефективність оланзапина у пацієнтів віком до 18 років не вивчені.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і роботі з механізмами

В період лікування слід з обережністю займатися видами діяльності, пов’язаними з необхідністю концентрації уваги і високої швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодії з іншими лікарськими препаратами

При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що виявляють пригнічувальний вплив на ЦНС, з етанолом посилюється пригнічувальний вплив на ЦНС, антигіпертензивну дію.

Метаболізм оланзапина може змінюватися під дією інгібіторів або індукторів ізоферменту CYP1A2. Плазмовий кліренс оланзапина підвищується у пацієнтів-курців та у хворих, які приймають карбамазепін (у зв’язку зі збільшенням активності CYP1A2). Сильні інгібітори CYP1A2 можуть знижувати плазмовий кліренс оланзапина.

Одночасний прийом активованого вугілля зменшує біодоступність оланзапина на 50-60%.

При одночасному застосуванні з флувоксаміном підвищується концентрація оланзапина в плазмі крові.

Прийом флуоксетину (60 мг одноразово або 60 мг щоденно протягом 8 днів) спричиняє збільшення Cmax оланзапина в плазмі крові в середньому на 16% і зниження плазмового кліренсу оланзапина в середньому на 16%.

Застосування препарату Зипрекса зидис тільки за призначенням лікаря, інструкція надана для довідки!

Leave a reply