Пилюли Киев

Міжнародний флешмоб Movember: вуса проти раку простати

Міжнародний флешмоб Movember: вуса проти раку простати

Міжнародний флешмоб Movember: вуса проти раку простати

В Україні, як і в світі, росте захворюваність на рак простати. Щоб змусити співвітчизників замислитися про ранню діагностику, українські лікарі приєдналися до міжнародного флешмобу Movember і почали… відрощувати вуса.

Щороку в листопаді більшає вусанів – саме цього місяця мільйони чоловіків по всьому світу починають відрощувати вуса на знак боротьби із захворюванням рак простати. У такий спосіб вони приєднуються до глобального соціального проекту Movember, щоб привернути увагу суспільства до чоловічого здоров’я. (Movember – слово, утворене із двох англійських: moustache – «вуса»; november – «листопад».)

Офіційно акцію, яку придумали 14 років тому двоє австралійців Тревіс Гароне та Люк Слеттері, підтримує 21 країна. Україна в цьому списку поки відсутня, попри те що проблема раку передміхурової залози надзвичайно актуальна для нас: це дуже розповсюджене онкологічне захворювання у чоловіків в Україні. Але хоча офіційно Movember у країні не стартував, багато співвітчизників уже не перший рік приєднуються до проекту із власної ініціативи. Серед волонтерів і керівник Центру урології та онкоурології з використанням лазерних технологій (ЛТ) медичної мережі «Добробут», лікар-уролог та онкоуролог Андрій Круцько.

Ми запросили Андрія Стефановича на розмову, щоб дізнатися більше і про акцію Movember та чоловіче здоров’я, і про очолюваний ним Центр урології та онкоурології ЛТ.

Андрію Стефановичу, звідки ця ідея – відрощувати вуса на знак боротьби з раком передміхурової залози?

Її ініціювали у 2003 році двоє австралійських лікарів, які спочатку прагнули лише жартома повернути моду на вуса. Але одразу ж з’явилася ідея зробити акцію корисною, вирішили пов’язати проект із актуальною чоловічою проблемою – раком передміхурової залози. З тих пір щороку протягом листопаду чоловіки, які приєднуються до соціального флешмобу, не голяться, відрощуючи вуса або й бороди. До речі, виявилося що це дуже дієвий метод привернення уваги до проблеми. По своєму досвіду бачу, дуже багато людей, які не звикли бачити мене вусатим, питають, що трапилося і чому я не голюся. Відповідаю, що як і вуса обов’язково ростуть, якщо не голитися, так і рак простати – якщо він є і з ним нічого не робити, буде прогресувати.

Отже в світі, участники флешмобу таким чином, по-перше, актуалізують проблему чоловічої онкології, по-друге – збирають кошти для фінансування проектів, пов’язаних із діагностуванням та лікуванням раку простати і раку яєчка. Утім, можливість збирати гроші, які потім передаються дослідницьким установам та лікарням, передбачена лише в країнах, що офіційно приєдналися до ініціативи Фонду Movember. Оскільки Україна цього ще не зробила, у нас акція наразі суто інформаційна. 

Читайте также: ОПЕРАЦІЯ НА СЕРЦІ. КОЛИ ВСТИГЛИ ВЧАСНО

Міжнародний флешмоб Movember: вуса проти раку простати

Флешмоб Movember в МС «Добробут» у підтримку боротьби з раком простати

Але вже доволі масштабна. Ми сьогодні у вас у «Добробуті» бачили багатьох лікарів, які явно почали недавно відпускати вуса…

Так, до акції приєдналися багато колег. До певної міри це наш обов’язок – пропагувати відповідальне ставлення до здоров’я і привертати увагу до актуальних проблем. А рак передміхурової залози – гостре питання як у всьому світі, де рак простати діагностується у кожного шостого чоловіка, так і в Україні, де ситуація ускладнюється тим, що ми ще не маємо культури профілактичних оглядів, і часто чоловіки приходять до лікаря на пізніх стадіях раку, коли можна зробити вже не так багато. Тоді як за умов вчасного виявлення пухлини захворювання у більшості випадків повністю виліковне.

Тому ми радіємо, коли знайомі цікавляться, з якого дива ми раптом почали відрощувати вуса – так у нас з’являється нагода розповісти і про Movember, і про рак простати, і про важливість своєчасної діагностики.

У «Добробуті» акція проходила й минулого року, але тоді ми її не дуже рекламували, хоча вуса відрощували не тільки урологи, а й ендоскопісти, хірурги, онкологи, травматологи, анестезіологи. Цього разу намагаємося привернути до ініціативи якомога більше уваги. Наприклад, упродовж місяця на всіх консультативних заключеннях, які видаються у клініці, намальовані вуса і надрукована інформація із закликом пройти обстеження, а у всіх відділеннях стоїть фігура чоловіка із «вусатим» прорізом для обличчя, щоб можна було сфотографуватися, з надписом: «Тепер я знаю, що на ранніх стадіях рак виліковний».

Які симптоми має рак простати?

У тому й складність, що іноді зовсім ніяких, а зазвичай – як при аденомі простати: часті поклики до сечовипускання, в’ялість струменя сечі, часті пробудження вночі через поклики до сечовипускання. Тобто неспецифічні для раку симптоми, які довго ігноруються. А ось якщо симптоми вже чітко виражені, то, як правило, мова йде про пізні стадії, коли хвороба важко піддається лікуванню. У ситуації з будь-якою онкологією важливо виявити її якомога раніше. Це стосується і раку передміхурової залози, тому ми закликаємо чоловіків після 40-ка щороку проходити профілактичні огляди в уролога. 

В очолюваному вами Центрі активно розвивається саме напрямок онкоурології – є успіхи, якими хотілося б похвалитися?

Є. Наприклад, те, що ми можемо надавати урологічну онкологічну допомогу, де б не знаходився онкологічний процес (у нирці, сечовому міхурі чи простаті). У нашому Центрі виконується весь спектр урологічних оперативних втручань, і ми не відмовили жодному пацієнту. Декілька місяців тому, приміром, взяли на операцію жінку із запущеним раком нирки, коли процес вже поширився поза межами органу. Людина ту нирку вагою під 10 кг принесла практично в руках, вона через живіт у неї висіла. В одній із лікарень спробували зупинити кровопостачання нирки, щоб пухлина перестала рости. Але не вдалося, і жінка потрапила до нас уже в стані, коли не допомагали знеболюючі. Людина не їла, не пила, не спала, була у відчаї. Ми взялися за неї, прооперували, пацієнтка своїми ногами пішла додому, все в неї стабілізувалося.

Міжнародний флешмоб Movember: вуса проти раку простати

Друга особливість Центру – ставка на сучасні малоінвазивні методи, як того вимагають стандарти ведення онкоурологічних і взагалі урологічних пацієнтів, рекомендовані Європейською асоціацією урологів та Європейською ендоурологічною асоціацією (членом якої, між іншим, є Андрій Круцько – від автора). У всіх випадках, коли є можливість, ми віддаємо перевагу малоінвазивному лікуванню – ендоскопії, лапароскопічним органозберігаючим операціям, біполярній трансуретральній резекції, які набагато легше переносяться пацієнтом, не передбачають тривалої реабілітації та тривалого перебування в стаціонарі (достатньо доби-двох), краще сприймаються психологічно, привабливі з точки зору косметичного ефекту. Причому у нас є обладнання, яке дозволяє робити наймалоінвазивніші втручання з-поміж усіх малоінвазивних, які існують сьогодні у світі.

Третє – ми можемо забезпечити комплексний підхід як до обстеження, так і до лікування, у тому числі післяопераційного (хіміотерапія, наприклад).

Питання «чайника»: чому онкологією в області урології займаються власне урологи, а не онкологи, що здається більш логічним? Ось і в очолюваному вами Центрі урологія поєднана з онкоурологією…

Справа в тому, що урологічні операції мають багато особливостей, і звичайний хірург-онколог не завжди вміє робити те, що уролог, а також це необхідність працювати з  повним спектром урологічного інструментарію та апаратури, тому і розвивається окремий напрямок – онкоурологія.

При цьому ви ж займаєтеся і звичайною урологією? Не тільки онко?

Звичайно! Наприклад, лікуємо пацієнтів із сечокам’яною хворобою, причому будь-якої складності. У більшості випадків використовуємо для видалення конкрементів лазер. У принципі, це не дивина, лазер зараз використовують всі, але ми проводимо операцію таким чином, щоб мінімізувати утворення каменів у майбутньому. Тобто не тільки забираємо всі конкременти, а й безпосередньо під час операції усуваємо анатомічні вади, які можуть приводити до появи нових утворень. Якщо є показання, робимо літотрипсію ургентно, намагаючись максимально зменшити доопераційний період, адже загострення сечокам’яної хвороби часто супроводжується нестерпним болем.

Оперуємо також пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (аденомою простати), застосовуючи, як і у випадку з раком простати, найсучасніше малоінвазивне устаткування з того, що сьогодні існує у світі.

Є випадки, які «чіпляють» більше за інших, які особливо запам’ятовуються?

Вони є у кожного лікаря. Із останнього в моїй практиці, це одразу два випадки досить рідкісного ускладнення сечокам’яної хвороби, коли сеча виходить за межі нирки і сечовидільних шляхів і накопичується в біляниркових тканинах, хоча видимого розриву нирки нема. Ми довго шукали інформацію про щось подібне і знайшли тільки в декількох англомовних виданнях. Виявляється, таке ускладнення трапляється надзвичайно рідко, а у нас в Центрі урології та онкоурології «Добробут» усього за рік було вже два таких випадки.

Андрію Стефановичу, і питання наостанок – що головне для хірурга?

Є те, що навіть не обговорюється: досконале знання процесів, які відбувається в організмі людини, і настільки ж досконале знання тенденцій у своїй галузі. А далі йде не менш важлива риса – внутрішнє прагнення допомогти людям. Без нього в нашій професії нема чого робити навіть геніальним діагностам та операторам. Навіть із вусами (сміється).

Добавить комментарий